Контакты редакции:

ул. Коблевская 2/4 оф.4,
Одесса, 65125, Украина

Свяжитесь с нами!

В.о. начальника Держгідрографії Дмитро Падакін (ліворуч) з Надзвичайним та Повноважним Послом України у Франції Олегом Шамшуром під час проведення Підготовчої дипломатичної конференції МАМС у Парижі, Франція, березень 2017 року. Фото: архів.

– Дмитре Юрійовичу, почнімо, певно, з того, що цікавить галузь: щойно Вас було призначено в.о. начальника Держгідрографії, як з`явились коментарі щодо призначення «нових облич», без врахування досвіду й професіоналізму…

– Останнім часом мені також довелося зустрічати чутки про начебто призначення на посаду в.о. начальника державної установи «Держгідрографія» нової людини з недостатнім досвідом для управління установою. Без жодних сумнівів — ці чутки не відповідають дійсності.

Маючи попередній 14-річний досвід адміністративної роботи в Держгідрографії – з 2004 до 2018 року – на посаді заступника начальника установи та, серед іншого, успішну координацію виконання установою міжнародних зобов’язань України, вважаю себе галузевою людиною, готовий ділитися набутим досвідом із молодшими або менш досвідченими колегами й надалі розвивати установу відповідно до найпередовіших стандартів і технологій. Тому без усілякого перебільшення і зайвої сором’язливості можу стверджувати, що в сфері навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства взагалі та в управлінні Держгідрографією зокрема мало хто може назвати мене «новою людиною».

Рішенню про моє призначення виконуючим обов’язки начальника ДУ «Держгідрографія» передувала нарада в Мінінфраструктури за участі керівництва Державної служби морського та річкового транспорту України. Керівників Морської адміністрації цікавило моє бачення стратегічного розвитку Держгідрографії та вирішення поточних проблем.

Я маю на увазі в першу чергу незрозумілу ситуацію з держзакупівлями в Держгідрографії. До речі, одним із найперших питань, які я ініціював, прийшовши до установи, було запрошення аудиторів Державної аудиторської служби України. Зараз вже маємо певні результати, про які детально й офіційно повідомимо після завершення аудиту.

Також існує інертність установи в питанні імплементації європейських керівних документів щодо правил судноплавства внутрішніми водними шляхами (зокрема, СИГВВШ та ЄПСВВШ) у національну нормативно-правову базу, особливо в контексті підтримки Україною європейської ініціативи з відновлення та розвитку міжнародного водного шляху Е-40, про що неодноразово зазначав Міністр інфраструктури.

Я поділився з керівництвом Морської адміністрації планами і задумами, зокрема щодо імплементації до нормативно-правової бази держави в сфері судноплавства на внутрішніх водних шляхах положень європейських правил сигналізації на ВВШ та судноплавства на ВВШ, які вже давно успішно застосовуються на річках Європи, а ми в Україні досі користуємось застарілим міждержавним ГОСТ 26200-98 для навігаційного оснащення судноплавних шляхів на річках. Цю та деякі інші мої пропозиції було сприйнято схвально тому, що вони напряму перекликаються з нормами законопроєкту «Про внутрішній водний транспорт», прийняття якого дасть старт реформі річкових перевезень.

Представники Морадміністрації поділилися своїми очікуваннями від роботи установи, окреслили коло першочергових задач і викликів, за які майбутній керівник (і це зовсім не обов’язково буду я) нестиме відповідальність. Головні меседжі: менше слів, більше справ, стабільна робота стратегічної установи без нарікань з боку кінцевих морських і річкових користувачів, відповідність наданих послуг сучасним міжнародним галузевим стандартам.

Тим не менш, зараз я усвідомлюю, що доводити свою достатню компетенцію для обрання начальником цієї стратегічної установи мені доведеться перш за все за результатами участі в конкурсному відборі, який і покликаний визначити найгіднішого претендента для управління Держгідрографією. Для цього вже маю готові напрацювання для представлення конкурсній комісії, в тому числі короткострокові та довгострокові плани розвитку установи. У будь-якому разі, хто б не був обраний на посаду начальника Держгідрографії, хотілося б бачити на цьому місці перш за все професійну, розумну, порядну людину. Яка реально уявляє, чим займається установа, куди вона рухається, які задачі перед нею стоять, і які є дієві й ефективні засоби для виконання цих задач.

– Повертаючись до стану національної гідрографічної служби, функції якої в Україні виконує Держгідрографія, яким він є зараз?

– Перш за все хотів би внести важливе уточнення: окрім функцій національної гідрографічної служби, що витікає із самої назви установи, та представлення України в Міжнародній гідрографічній організації (МГО), Держгідрографія виконує ще й функції національної маякової служби і з 2004 року є Національним членом Міжнародної асоціації навігаційного забезпечення мореплавства і маякових служб (МАМС). До речі, таке поєднання функціоналу є досить нечастим серед гідрографічних служб світу й робить Держгідрографію в своєму роді унікальною установою, яка окрім гідрографічного забезпечення судноплавства здійснює ще і навігаційну підтримку безпеки судноплавства, причому як на морських, так і на внутрішніх водних (річкових) шляхах.

За минулі 10–15 років, завдяки тодішньому начальнику установи професору Сергію Симоненку, в Держгідрографії був сформований потужний кістяк фахівців з унікальними компетенціями, який всупереч певним неоднозначним кадровим рішенням попередньої команди, попри все вдалося зберегти.

Зараз до пріоритетних першочергових задач мною віднесено повернення до колективу установи професіоналів, які піддавалися необґрунтованим масовим звільненням за попереднього керівництва, у тому числі з грубим порушенням законодавства, без погодження з первинною профспілковою організацією, із заміною висококваліфікованих спеціалістів з багаторічним досвідом на лояльних, але здебільшого некомпетентних і непрофесійних приятелів і знайомих. Для цього намагатимемось всіляко мотивувати і заохочувати професіоналів. Хто прагне і, головне, здатний робити реальний внесок у спільну справу розбудови вітчизняної гідрографії та морської картографії, як то кажуть: «Welcome on Board»!

Що стосується досягнень і успіхів установи впродовж минулих років і, перш за все, за період з 2004 року до червня 2018 року, про який я можу звітувати з повною відповідальністю, то, як ентузіаст своєї справи, міг би напевно перераховувати їх досить довго, але маю назвати хоча б найбільш значущі:

– на замовлення Держгідрографії з 2003 до 2017 року побудовано: великі гідрографічні катери «А. Лисенко», «О. Солодунов», «Зарудний», гідрографічно-лоцмейстерське судно «Одеса», мале гідрографічне судно «Шляховик», роз’їзний катер «ЛІМБ»; було здійснено поставку 5 гідрографічних катамаранів; виконано глибоку модернізацію малих гідрографічних суден «Капітан Башев», «Капітан Зібер», «Капітан Черемних»;

– відновлено практично з нуля навігаційну обстановку на українській ділянці р.Дунай, встановлено 65 світних навігаційних знаків, 309 кілометрових інформаційних знаків та 50 річкових буїв;

– створено систему моніторингу берегових і плавучих засобів навігаційного обладнання (ЗНО);

– у 2015 році успішно завершено процес приєднання України до Протоколу поправок до Конвенції про Міжнародну гідрографічну організацію (МГО) через прийняття відповідного Закону України. Необхідно наголосити, що процес ратифікації Протоколу поправок до Конвенції МГО був ініційований, супроводжувався на всіх етапах і був доведений до завершення в першу чергу силами міжнародників ДУ «Держгідрографія». Завдяки напруженій багаторічній роботі наших фахівців нам вдалося довести до логічного завершення процес приєднання України до Протоколу поправок до Конвенції МГО. Впевнений, що ця робота сприяла підвищенню авторитету України на міжнародній арені й позитивно вплинула на імідж України як морської держави з розвиненою гідрографічною службою;

– відновлено, модернізовано, переоснащено, переведено в автономні й автоматичні режими роботи, а також капітально відремонтовано чимало маяків, інших берегових і плавучих ЗНО;

– організовано в складі ремонтно-відновлювальних баз філій Держгідрографії ремонтні бригади для виконання ремонтних робіт на ЗНО своїми силами, придбано необхідне обладнання, інструменти та автотранспорт для забезпечення їх роботи;розроблено і створено автоматизовану систему спостереження за навігаційною обстановкою, збору і передачі навігаційно-гідрографічної інформації мореплавцям в Чорному та Азовському морях та інтеграції цієї системи з системою моніторингу навігаційних об’єктів на базі Автоматичної інформаційної системи (АІС);

– на маяках і знаках проведено заміну старого світлооптичного обладнання з лампами розжарювання на світлооптичне обладнання з цифровим управлінням, створеного на базі енергозберігаючих технологій;

– розпочато впровадження елементів концепції електронної навігації (е-Навігації): встановлено обладнання АІС-ЗНО (AIS AtoN) на 2-х берегових ЗНО;

– у 2004 році започатковано проведення регулярних комплексних гідрографічних експедиційних досліджень на акваторіях Чорного й Азовського морів та на внутрішніх водних шляхах України, що дозволило забезпечити постійне оновлення та підтримання на рівні сучасності національної колекції морських та річкових навігаційних карт та посібників для судноплавства;

– створеною у 2017 році річковою філією установи «Дніпровський район Держгідрографії» проведено гідрографічні дослідження на найскладніших для судноплавства ділянках річок. Впродовж двох років виконано близько 23,6 % від загального обсягу промірних робіт на річках нашої держави;

– всю картографічну продукцію Держгідрографії переведено від старої радянської системи координат до всесвітньої геодезичної системи координат WGS-84;

  • за результатами співпраці установи з Севастопольським Океанологічним центром НАН України підготовлено й видано унікальний Океанографічний атлас Чорного та Азовського морів, що став першим в Україні спеціалізованим комплексним картографічним твором подібної спрямованості; за результатами роботи п’ять працівників Держгідрографії відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки 2011 року.

– Основне завдання Держгідрографії – навігаційно-гідрографічне забезпечення безпеки судноплавства на морських та річкових судноплавних шляхах – вимагає неабиякого оснащення спеціального флоту установи та забезпечення фахівців сучасним обладнанням і програмним забезпеченням. Що планується зробити в цих напрямках?

– Звичайно, погоджуючись на пропозицію обійняти посаду в.о. начальника Держгідрографії, я робив це усвідомлено й відповідально, вибудовуючи певні плани вдосконалення роботи установи та шляхи їхньої реалізації.

У найближчій перспективі заплановано встановлення найсучаснішого обладнання базових станцій Автоматичної ідентифікаційної системи (АІС), в тому числі на внутрішніх водних шляхах. Оснащення ЗНО сучасним та енергоефективним обладнанням АІС-ЗНО та метеостанціями дозволить судноводіям отримувати точну й актуальну інформацію про стан ЗНО, метеорологічні умови в місцях їх встановлення, що в свою чергу підвищить рівень безпеки і безаварійність судноплавства в морських водах України.

Окремі системи моніторингу ЗНО та надводної обстановки з використанням АІС будуть об’єднані в комплексну інтегровану система моніторингу та надводної обстановки, побудовану з використанням новітніх сучасних технічних засобів.

Також планується впровадження сучасного програмного забезпечення системи моніторингу та робочих місць оператора, модернізація морально та фізично застарілої апаратури контрольно-коригуючих станцій, а також подальше оснащення ЗНО відновлювальними джерелами енергії.

Значну частину з цих планів ми вже взялися реалізовувати.

– Ви очолюєте Держгідрографію протягом майже чотирьох місяців. Тобто вже є практичні результати? Що ще вдалося зробити?

– Попри карантинні обмеження, Держгідрографія виставила засоби навігаційного обладнання на внутрішніх водних шляхах зі значним випередженням визначених планом термінів.

Тривають роботи із запровадження в національну систему НГЗ судноплавства морських і річкових пластикових буїв – процес, ініційований у галузі водного транспорту саме державною установою «Держгідрографія». Наприкінці квітня – початку травня нами отримано 105 нових пластикових буїв, які вже виставлено на Київському водосховищі (гирло р. Прип’ять – Київська ГЕС) та на р. Південний Буг (Лаврівка – Гнівань) на заміну фізично зношеним металевим буям.

Нещодавно установою розпочато процес поетапної заміни мережі базових станцій Автоматичної ідентифікаційної системи (АІС), які відпрацювали регламентний термін служби. Так, у цьому році плануємо встановити новітні та сучасні зразки базових станцій на 5 берегових об’єктах, для чого вже підготовлено технічні вимоги, іншу необхідну документацію та оголошено торги на закупівлю.

Вже запустили процес заміни й модернізації обладнання системи моніторингу на берегових ЗНО із встановленням резервування світлооптичного та енергетичного обладнання. У поточному ж році планується модернізувати обладнання системи моніторингу та світлооптичного обладнання на 12 берегових об’єктах, для чого вже підготовлено технічні вимоги й необхідну документацію та оголошено торги на закупівлю.

У період з березня по травень виконано гідрографічні зйомки у морській зоні відповідальності України, в тому числі:

– акваторії частини ІV системи розподілу руху № 2 Підходи до портів Чорноморськ, Одеса, Південний (від порту Одеса до порту Чорноморськ);

– підхідного каналу та акваторії Чорноморського морського порту;

– каналу акваторії морського порту Миколаїв (1, 2 коліна);

– акваторії Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу з 4 по 13 коліна;

– якірних стоянок №№ 361, 362, 363;

– Рекомендованого шляху від Рейдового портового пункту РПП № 2 до буя № 134;

– звалища ґрунту:

– на траверзі мису Великий Фонтан;

– звалища ґрунту радіусом 1,1 км в районі порту Чорноморськ;

– звалища ґрунту № 905 (МТП Чорноморськ);

– топографо-геодезичні роботи з метою визначення динаміки і морфології оголовку Сіверсової коси та Волоської коси.

Також продуктивно працювали на внутрішніх водних шляхах України, завдяки чому протягом весняних місяців забезпечили виконання гідрографічних зйомок:

– фарватеру української частини р. Дунай від 0 км гирла Бистре до мису Ізмаїльський Чатал (116 км);

– фарватеру української частини р. Дунай від 44 до 72 милі;

– морського підхідного каналу гирла Бистре;

– акваторії критичних ділянок для судноплавства (перекатів) в районі Кременчуцького водосховища;

– акваторії Верхнього Дніпра від 980,0 до 1046,0 км суднового ходу;

– підхідного каналу шлюзу Канівської ГЕС;

– підхідного каналу шлюзу Київської ГЕС.

Узгоджено та затверджено 5 морських навігаційних карт та 2 річкові оглядові карти р. Дніпро.

Окрім суто спеціалізованих робіт і послуг, як то гідрографічні зйомки та картографування морської та річкової акваторії, активно працюємо у міжнародній сфері.

Держгідрографія за дорученням Морської адміністрації представляє Україну в Міжнародній гідрографічній організації. Наприкінці травня ми взяли участь у виборах директора МГО, які внаслідок відтермінування до листопада 2020 року цьогорічної чергової сесії Асамблеї МГО, проведення якої первинно було заплановано на квітень, відбулися онлайн. Таємному онлайн голосуванню передували попередні консультації наших міжнародників з Міністерством закордонних справ України, завдяки чому вдалося з’ясувати позицію зовнішньополітичного відомства та врахувати її під час голосування. Найближчим часом очікуємо результатів виборів, про які невідкладно проінформуємо МЗС.

В частині міжнародної діяльності установи можна також згадати про завершення фахівцями Держгідрографії перекладу з англійської на українську мову Керівництва 1057 Міжнародної асоціації навігаційного забезпечення мореплавства та маякових служб (МАМС) «Використання Географічних інформаційних систем національними маяковими службами» та Керівництва 1058 МАМС «Використання моделювання як інструменту проєктування судноплавних шляхів та планування розстановки засобів навігаційного обладнання». Варто зауважити, що перекладу стандартів та інших керівних документів МГО, МАМС, ЄЕК ООН, ІМО на українську мову зараз приділятимемо значну увагу, щоб фахівці установи зокрема та галузі у цілому мали змогу працювати з нормативними документам, які були б якісно й фахово перекладені державною мовою.

Для цих же потреб нами вже створено двомовну термінологічну базу для перекладу «Європейських правил сигналізації на внутрішніх водних шляхах», виданих Європейською економічною комісією Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН) в 2018 році. Цей документ також буде перекладений на українську мову в рамках підготовчої роботи, яка проводиться установою для імплементації до нормативно-правової бази держави в сфері судноплавства на внутрішніх водних шляхах положень керівних документів ЄЕК ООН у сфері судноплавства внутрішніми водними шляхами.

У березні Держгідрографію відвідали експерти проєкту ЄС «Сприяння транспортному розвитку річки Дніпро». У ході візиту було обговорено широке коло питань щодо підтримки картографічною філією Держгідрографії ФДУ «Укрморкартографія» сучасних стандартів ГО, підготовки, видання й оновлення річкових паперових та електронних карт, наявності на вітчизняних річкових суднах сучасного обладнання Електронної картографічної навігаційної інформаційної системи (ЕКНІС), відсутності на державному рівні законодавчого врегулювання питання обов’язкової наявності бортового обладнання ЕКНІС та, як наслідок, низького попиту на річкові електронні навігаційні карти й відповідно високий – на паперові. Сам візит експертів ЄС та результати проведених переговорів і консультацій є особливо важливими й актуальними у світлі законопроєкту «Про внутрішній водний транспорт», на який покладають великі сподівання всі зацікавлені річкові користувачі.

У червні завершено розробку й оприлюднено на вебсайті та офіційній сторінці установи в соціальній мережі Facebook Правила відвідування території маякових комплексів державної установи «Держгідрографія», затверджені наказом установи від 12.06.2020 № 140. Відтепер індивідуальні відвідувачі та організовані групи відвідувачів, оператори вітчизняного ринку туристичних послуг матимуть можливість відвідувати маяки Воронцовський, Сіверсів Передній, Генічеський і Станіслав-Аджигольський Задній, керуючись чіткими й зрозумілими правилами. Але, при цьому, мається на увазі, що першочерговою функцією маяків як стратегічних об’єктів є забезпечення безпеки й безаварійності мореплавства.

Станислав-Аджигольский Передній маяк. Фото: прес-служба «Держгідрографії»

– Держгідрографія виконує частину міжнародних зобов’язань України як прибережної держави. Якою є міжнародна діяльність установи? Що на часі?

– В червні 2018 року в Україні відбувся аудит Міжнародної морської організації (ІМО) з метою перевірки виконання Україною міжнародних зобов’язань у секторі морської безпеки та визначення рівня імплементації обов’язкових документів ІМО у національне законодавство, а також виконання конвенційних зобов’язань України у сфері безпеки мореплавства та вимог з охорони природного морського середовища.

Разом із низкою міністерств, відомств, служб і установ я як заступник начальника установи разом із начальником відділу міжнародних відносин Держгідрографії Аллою Мягковою інтенсивно працювали в спеціально створеній робочій групі при МІУ, координуючи і забезпечуючи підготовку Держгідрографії до аудиту.

Під час аудиту всеохопній перевірці було піддано виконання Держгідрографією частини функцій прибережної держави, у першу чергу тих, що регулюються главою V Міжнародної конвенції з охорони життя людини на морі (СОЛАС) і стосуються надання гідрографічних послуг, утримання й обслуговування системи засобів навігаційного обладнання, поширення навігаційних попереджень і метеорологічної інформації, установлення шляхів руху суден.

Результати аудиту перевершили найсміливіші очікування морської спільноти: експерти ІМО констатували успішне проходження аудиту Україною. За відмінну підготовку установи до аудиту мене і декількох начальників структурних підрозділів Держгідрографії було відзначено подяками Міністра інфраструктури України.

Разом з цим, користуючись нагодою, хочу ще раз відмітити командну роботу всього колективу Держгідрографії, без чого ми б не мали такого вагомого результату! Варто усвідомлювати, що без попередніх років сумлінної праці фахівців і розвитку установи задля відповідності послуг, які надаються мореплавцям, найсучаснішим світовим стандартам, ані за рік, ані за декілька років підготовки до аудиту нам би не вдалося забезпечити безперебійну роботу Держгідрографії в частині виконання вимог Конвенції СОЛАС.

Користуючись цією нагодою, я би хотів виділити особистий внесок у підготовку до аудиту та безпосередню участь в аудиті начальника відділу міжнародних відносин Алли Мягкової та, звичайно, підпорядкованому їй відділу, й у першу чергу – начальнику групи з питань євроінтеграції Віктору Белінському. Справа в тому, що найінтенсивніший етап підготовки до аудиту ІМО тривав понад рік. Весь цей час забезпечувалась координація роботи структурних підрозділів Держгідрографії, спрямованої на досягнення якнайвищого результату в виконанні задач, які ставило нам Мінінфраструктури, а також звітування установи перед МІУ щодо проведеної роботи. Підготовка установи до аудиту поширилася не лише на ключові профільні підрозділи установи на кшталт гідрографічного відділу, центру навігаційно-гідрографічної інформації, відділу навігаційного забезпечення мореплавства та маякової служби тощо. Для приведення внутрішньої документації установи у відповідність до вимог аудиторів також залучалися відділ експлуатації плавзасобів, відділ кадрів і соціальної роботи, група супроводження системи управління якістю, інші відділи і групи. Величезні обсяги даних і матеріалів щодо всіх аспектів і напрямів роботи установи наші міжнародники піддавали аналітичній обробці, аналізу та зведенню. Більше цього, безпосередня участь А. Мягкової у комунікації та взаємодії з аудиторами ІМО та її бездоганне володіння професійною термінологією англійською мовою, разом із глибокими знаннями щодо виконання Держгідрографією стандартів і настанов Міжнародної гідрографічної організації (МГО) та Міжнародної асоціації навігаційного забезпечення мореплавства і маякових служб (МАМС), дозволило нам уникнути непорозумінь і невірного тлумачення будь-яких аспектів нашої роботи під час перевірки. Впевнений, що людський фактор у цьому випадку відіграв значну роль для успіху установи в проходженні аудиту ІМО.

– Тим не менш, попри успішне проходження аудиту, за результатами перевірки командою аудиторів було складено проміжний звіт з рекомендаціями і зауваженнями для виконання Україною. Як установа справляється з виконанням зауважень Національного аудиту ІМО?

– Варто відмітити, що безпосередньо до компетенції Держгідрографії належало лише одне зауваження аудиторів – те, що стосувалося відсутності в Україні комплексного механізму перегляду й оцінки ефективності систем установлення шляхів руху суден у морських водах держави.

У вересні 2019 року на запрошення Уряду України й зокрема Міністра інфраструктури Владислава Криклія ІМО направила до нашої держави Консультативну місію. Під час місії консультантами ІМО було всебічно й детально обговорено з причетними українськими посадовцями, фахівцями Мінінфраструктури, Морської адміністрації, ДП «АМПУ», Держгідрографії тощо, а також надано зауваження, висновки й рекомендації щодо першої редакції Процедури.

Завдяки зусиллям Держгідрографії та Морської адміністрації враховані зауваження й рекомендації Консультативної місії ІМО було включено до доопрацьованої редакції Процедури перегляду й оцінки ефективності систем установлення шляхів руху суден, яку наприкінці березня 2020 року затверджено Міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм, перекладено на англійську мову силами Держгідрографії й направлено Міністерством інфраструктури до Міжнародної морської організації на виконання зауваження аудиту ІМО FD-9.

Попереду повторна оцінка системи установлення шляхів руху суден: Система розподілу руху № 2. Підходи до портів Чорноморськ, Одеса та Південний (Система), підготовка та узгодження підприємствами і відомствами морської галузі пропозицій щодо удосконалення Системи та подання Україною на розгляд ІМО проєкту змін до Системи.

За оптимістичним сценарієм очікуємо прийняття пропозицій України Міжнародною морською організацією, після чого про їх введення в дію мореплавців і всі зацікавлені сторони буде проінформовано в установленому порядку.

– Останні місяці змусили по-новому переосмислити не лише далекоглядні плани. Як карантинні обмеження вплинули на виробничу діяльність вашої установи?

– Звичайно, і керівництву, і працівникам установи довелося пристосовуватись до нових реалій, не зупиняючи робочі процеси. Нагадаю, що Кабінетом Міністрів України Держгідрографію віднесено до переліку стратегічних підприємств держави, тому про повне закриття установи на карантин навіть не йшлося.

На період карантину працівникам установи було запропоновано режим дистанційної роботи вдома, але при цьому завдання, покладені на філії установи та структурні підрозділи, виконувалися в повному обсязі.

З метою недопущення поширення випадків COVID-19 на робочих місцях систематично проводилась і проводиться профілактична дезінфекція робочих зон, додаткове вологе прибирання, провітрювання, обробка поверхонь дезінфекційними засобами. На входах на поверхи офісної будівлі установи, а також в робочих кабінетах організовані місця для обробки рук антисептиком. Запроваджено температурний скринінг працівників із використанням інфрачервоних термометрів, закуплено засоби індивідуального захисту органів дихання та забезпечено ними всіх працівників. В умовах зупинення роботи громадського транспорту адміністрацією та профспілковими організаціями установи було організовано доставку в межах Києва до місця роботи й назад працівників установи, які цього потребували.

– Один з карантинних викликів – це стрімке зростання безробіття на тлі падіння економічних показників. Що можете сказати щодо збереження кількості робочих місць у ввіреній Вам установі й рівня оплати праці?

– Пріоритетним завданням вважаю поступову й поетапну оптимізацію організаційної структури установи, включаючи скорочення раніше «роздутого» апарату управління (керівників різного роду) на користь реальних виконавців і фахівців, а також підвищення посадових окладів працівникам, у першу чергу – екіпажам плавзасобів і гідрографам.

Плануємо надалі підвищувати кваліфікацію й забезпечувати навчання гідрографів і морських картографів, у тому числі за кордоном, тим більше, що маємо напрацьовані контакти з секретаріатами профільних міжнародних організацій – Міжнародної гідрографічної організації (МГО) та Міжнародної асоціації навігаційного забезпечення мореплавства та маякових служб (МАМС).

– Сьогодні майже всі галузі вітчизняної економіки гостро відчувають нестачу як досвідчених фахівців-експертів, так і просто кваліфікованих робітників. Які бачите перспективи збереження кадрового потенціалу й підвищення його кваліфікації?

– Нещодавно підготували супровідні документи й подали кандидатуру фахівця-картографа на участь у спільному проєкті Міжнародної гідрографічної організації (МГО) та Японського фонду (Nippon Foundation) «Геопросторовий морський аналіз і картографія (GEOMAC)» тривалістю 3,5 місяці. Курс проводитиметься на базі Гідрографічної служби Сполученого Королівства (UKHO) в м. Тонтон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Оскільки фінансування переважної частини витрат забезпечується за рахунок Японського фонду, в разі відбору нашого кандидата, Держгідрографії вдасться заощадити – за попередніми розрахунками, що ґрунтуються на вартості подібних навчальних курсів у провідних навчальних закладах світу – десятки тисяч доларів США.

Взагалі вважаю кадровий потенціал найціннішим ресурсом установи. Беручи ж до уваги специфіку і в певному роді унікальність нашої діяльності, тривалість і складність підготовки кваліфікованих гідрографів і картографів, докладатиму значних зусиль для розвитку, підвищення кваліфікації спеціалістів, формуванню й збереженню кадрового резерву установи, а також – і це надзвичайно важливо – належному матеріальному і нематеріальному мотивуванню цінних кадрів.

Репосты:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *