Порти Придунав’я зберігають високі темпи відвантаження зерна
Порти Дунайського морського кластера від початку 2023 року зберігають високі темпи обробки вантажів, зокрема найбільший морський порт регіону Ізмаїл у січні-лютому збільшив вантажообіг порівняно з аналогічним періодом минулого року в 3,6 разу — до понад 2,42 млн тонн.
За даними ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), порт Ізмаїл у січні збільшив перевалку проти відповідного місяця минулого року в 2,9 разу — до 1,078 млн тонн, у лютому — в 4,4 разу, до 1,345 млн тонн.
Першу позицію у номенклатурі вантажів вже протягом багатьох місяців утримують зернові, серед найбільших вантажів фігурує інша агропродукція, зокрема олія, соняшник, шрот, соя. Число операторів порту, що спеціалізуються на перевалці зернових та інших аграрних вантажів, зросло з трьох до одинадцяти.
Нині порти Дунайського кластеру продовжують забезпечувати стабільний канал експорту в умовах воєнного часу.
У деякі дні на три порти — Ізмаїл, Рені та «Усть-Дунайськ» — ми маємо більше ніж 90 тис. тонн вантажів на добу. Через Дунайський регіон іде великий обсяг експорту зернових, що стримує зростання цін на зовнішніх ринках”, — повідомив заступник голови АМПУ Дмитро Барінов.
Протягом останніх місяців порти українського Придунав’я обробляють приблизно 20-25% українського зернового експорту. Зокрема, у січні цього року через три порти регіону пройшло 20% усього експортного зернового трафіку, у лютому — 23,4%, свідчать дані профільного агентства «Украгроконсалт». При цьому в рамках Зернової ініціативи порти Великої Одеси щомісяця забезпечують більш ніж половину всього зернового експорту.
В умовах, коли ми фактично стаємо заручниками російського шантажу, і залізниця, й автошляхи, і дунайські порти є дійсно важливими — їх потрібно інтегрувати в єдину європейську логістичну систему, над чим власне разом із партнерами зараз працює влада”, — зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Після переорієнтації експортних потоків зерна на Дунайський регіон місцеві порти працюють на межі можливостей та потребують розширення транспортної інфраструктури, стан якої обмежував потоки експорту. Як зазначила засновниця фермерського господарства «Юлія 2009» Валентина Броваренко, нині проводиться облаштування території навколо Ізмаїльського порту — були побудовані майданчики для автомобілів як на під’їздах до порту, так і до самого міста.
Подальший розвиток портів Дунайського кластеру залежить від функціонування глибоководних чорноморських портів України. Але вже зараз великі українські та іноземні компанії реалізують інвестпроєкти і мають довгострокові плани в регіоні. Коментуючи очікувану пролонгацію зернової угоди, заступниця директора генерального директорату Європейської комісії з питань мобільності та транспорту Майя Бакран у ході візиту до Ізмаїльського порту минулого тижня зауважила, що українські дунайські порти — це не «план Б», це «план А».
У 2022 році порти Дунайського морського кластеру показали найкращі результати роботи за всі роки незалежності України, сумарно обробивши 16,5 млн тонн вантажів. Показники зросли в рази, зокрема Ізмаїл збільшив вантажообіг у 2,2 разу — до 8,89 млн тонн, Рені — у п’ять разів, до 6,82 млн тонн, «Усть-Дунайськ» — у 12,3 разу, до 785 тис. тонн.
