Останній цвях, або Остаточні висновки Верховного Суду по морських екологічних спорах

Костянтин Моряков,
адвокат ЮФ «АНК», морський юрист

Два роки тому в результаті принципової боротьби іноземного судновласника BW Dry Cargo Ships Limited (BW GROUP) в українських судах були сформовані перші висновки та правова позиція Верховного Суду у справі про оскарження дій екологічної інспекції із здійснення екологічного контролю судна в українському порту та стягнення коштів, сплачених за незаконною претензією.

Детально цей кейс розібраний у матеріалі «Ефект «влади, від якої неможливо захиститися».

Однак наприкінці листопада цього року відбулася ще одна важлива подія для формування єдиної правозастосовної практики по морських екологічних спорах.

Верховний Суд ухвалив ще одну постанову в подібній справі, висновки в якій, на нашу думку, остаточно розставляють всі крапки на «і».

Фабула справи

Виникнення спірних правовідносин по цій справі припадає на 2019 рік, тобто в період, коли відверто протиправна діяльність екологічної інспекції в українських морських портах досягала свого піку.

Кількість пред’явлених претензій судновласникам з боку ДЕІ за 2015-2019

Так, у квітні 2019 року по своїй вже «відпрацьованій схемі», навіть без відібрання проб з баластної системи судна, Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу був затриманий т/х «VIKA» (IMO 9133771, прапор Белізу) нібито через забруднення акваторії Одеського порту, іноземному судновласнику — компанії Vlad Shipping Ltd була пред’явлена претензія на суму 39 891,65 USD, яка за розміром поступається лише претензії, пред’явленій іноземному судновласнику з грецької групи компаній Angelicoussis Shipping Group Limited у липні 2019 року за нібито забруднення т/х «ANANGEL HAPPINESS» (IMO 9470923, прапор Греції) акваторії порту Південний на суму 58 378,32 USD.

Водночас, на капітана судна, як завжди, екологами було накладено адміністративне стягнення за ст. 591 КУпАП, що в подальшому було ним успішно оскаржено у Приморському районному суді м Одеси.

Спроби судновласника запропонувати «альтернативне забезпечення» вимог екологічної інспекції з метою звільнення судна були марними, оскільки ані агентська, ані банківська, ані клубна гарантії екологів не влаштовували, а тому судновласник був змушений оплатити суму, зазначену у незаконній претензії з заявленням морського протесту про невизнання відповідальності та засвідченням намірів оскаржувати неправомірні дії екологів у суді.

Судовий процес та виконання рішення

За результатом розгляду позовної заяви судновласника Одеський окружний адміністративний суд визнав дії екоінспекції протиправними, скасував рішення про заборону на вихід судна з Одеського порту та стягнув з Державного бюджету України 1 061 888,92 грн, сплачених за незаконною претензією, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 20 132,33 грн.

Екологічна інспекція, традиційно, з рішенням суду не погодилась та подала апеляційну скаргу, яка була залишена без задоволення П’ятим апеляційним адміністративним судом у листопаді 2021 року.

З моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції рішення по справі набрали законної сили, що відкрило судновласнику шлях до їх виконання.

Екологи, в свою чергу, продовжили вперто за рахунок бюджетних коштів оскаржувати законні судові рішення та намагатись перешкоджати їх виконанню, зокрема, шляхом спроб визнати, видані виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню.

Проте, наприкінці травня 2022 року кошти були повернуті судновласнику з Державного бюджету України у повному обсязі через морського агента.

Нарешті, у серпні 2022 року, тобто через 8 місяців з моменту набрання рішеннями по справі законної сили, коли вони вже були фактично виконані, Верховний Суд відкрив касаційне провадження по справі, що відверто дивувало, оскільки суд вирішив переглянути справу не дивлячись на наявність власних висновків та правової позиції по іншій подібній справі № 420/4129/19 (т/х «BW ACORN»), надавши екологам певні «привілеї» у вигляді поновлення строку на касаційне оскарження та відстрочення сплату суттєвого судового збору у розмірі 40 246,60 грн.

Позиція Верховного Суду

Під час касаційного провадження екоінспекція стверджувала, що спору взагалі не існує, оскільки претензія була сплачена добровільно та навіть у випадку його існування спір не підлягав би розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тобто, було порушене питання юрисдикції подібних спорів, що мало фундаментальне значення та ставило під загрозу єдність правозастосовної практики.

Судновласник, в свою чергу, наполягав на тому, що спір виник внаслідок реалізації екоінспекцією свої публічно-владних управлінських функцій, тобто є публічно-правовим, а тому на справу поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Також судновласник посилався на сформовану судову практику у подібних спорах, у той час як справи на яких ґрунтувалась позиція екоінспекції стосувались правовідносин, які не є подібними тим, що розглядались.

За результатами дуже ретельного касаційного розгляду, Верховний Суд залишив касаційну скаргу екологів без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, стягнувши з екоінспекції 40 246,60 грн судового збору.

При цьому, Верховний Суд погодився з раніше висловленими висновками та позицією по справі № 420/4129/19 (т/х «BW ACORN»), сформував інші важливі висновки та головне, поставив крапку у тривалому спорі щодо юрисдикції подібних справ, однозначно підтвердивши, що за суб’єктним складом, предметом оскарження та суттю спірних правовідносин спір, що виник у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Детально з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.11.2022 року по справі № 420/2429/20 (т/х «VIKA») можна ознайомитись за посиланням — https://reyestr.court.gov.ua/Review/107631790.

Висновки

Відновлення справедливості по цій справі зайняло більш ніж 3 роки.

Проте, судновласник домігся захисту своїх прав в українському суді та повернення суттєвої суми коштів з Державного бюджету України.

Вказана справа остаточно зміцнила сформовану єдину судову практику у спорах представників морського бізнесу проти свавілля екологічної інспекції протягом 2018-2019 років та є яскравим прикладом верховенства права, а також доводить, що скільки б не тривала боротьба за свої права — вона того варта!

«Експерименти» екологів з правосуддям, тільки по цій справі та не рахуючи витрат на правову допомогу вилились в додаткові витрати для Державного бюджету України по сплаті/відшкодуванні судового збору у розмірі 90 577,43 грн, що в розумінні Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вважається збитками державного бюджету з усіма витікаючими звідси наслідками для винних у цьому осіб.

Судові рішення, що пов’язані з даною справою:

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2019 р. по справі № 522/8795/19

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 р. по справі № 420/2429/20

Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 р. по справі № 420/2429/20

Постанова Верховного Суду від 29.11.2022 р. по справі № 420/2429/20

Репосты:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *