Наслідки збройної агресії росії проти України. Заміни екіпажів

24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну збройну агресію проти України.  

Президентом України Володимиром Зеленським було невідкладно введено в Україні режим воєнного стану та оголошено загальну мобілізацію. Серед іншого, на період дії воєнного стану чоловікам – громадянам України віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі країни. Це обмеження стосується й українських моряків, переважна більшість яких працює в міжнародному торговельному мореплавстві на суднах під іноземними прапорами.

Міжнародними організаціями, українськими моряками, громадськими та бізнес-об’єднаннями направлені десятки листів Президенту України Володимиру Зеленському, Верховній Раді, Кабінету міністрів, створено кілька електронних петицій з проханням дозволити здійснювати заміни екіпажів суден та зберегти робочі місця для українських моряків.

У цій статті наведено аналіз поточних пропозицій, а також наведені пропозиції для формування спільної позиції усіх сторін.

Що таке електронна петиція?

Електронна петиція — одна з основних форм, яка на цей час використовується для лобіювання вирішення питання для заміни екіпажів.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», електронна петиція є особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради, Кабміну, органу місцевого самоврядування, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23 1  цього Закону. 

Електронна петиція, адресована Президенту України, Верховній Раді, Кабміну, розглядається за умови збору на її підтримку не менш як 25 тис. підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

Після цього електронна петиція не стає автоматично документом, який визначає нові права та обов’язки громадян України або порядок дій органів державної влади, а лише є обов’язковою для розгляду суб’єктом державної влади, якому вона адресована.

Отже, електронна петиція дозволяє лише ініціювати обов’язковий розгляд органами державної влади окремого питання шляхом тривалої процедури збору підписів, однак при цьому вимагає багато часу. Так, збір підписів до петиції, ініційованої паном Могільним А.О., тривав з 22.03.2022 року по 20.05.2022 року. Електронна петиція, ініційована компанією «Скаймар» 18.05.2022 року, станом на 07.06.2022 року підтримана підписами 5 тис.  осіб.

Таким чином, безумовно, електронна петиція є способом узагальнення пропозицій певної категорії осіб, однак вимагає тривалого часу на збір голосів. Електронна петиція також не є інструментом для розробки кінцевих рішень — проєктів нормативно-правових актів.

Разом із тим, Закон України «Про звернення громадян» визначає інші форми звернень, які також є обов’язковими для розгляду, проте у значно коротший термін — не більше одного місяця з моменту їх подання.

Точність формулювань і пропозицій є критично важливою

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», будь-яке звернення, у тому числі електронна петиція, мають чітко визначати суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення або електронна петиція мають бути чітко аргументованими, містити конкретні пропозиції, які можливо реалізувати, а їх обґрунтування має базуватися на реальних показниках.

На жаль, спільне проблемне питання організації замін моряків не змогло об’єднати зусилля лобістів для його вирішення. Застосовуються різні формулювання, постійно вносяться нові «пропозиції», які дозволять врегулювати питання, але це не точно.

Отже, пропонується послідовно дослідити такі питання:

  • надання морякам особливого статусу;
  • надання дозволу на перетин державного кордону, або організація заміни екіпажів;
  • яка кількість моряків очікує можливості замінити своїх колег на суднах;
  • які нормативно-правові акти необхідно прийняти або до яких необхідно внести зміни;
  • який механізм надання дозволу є оптимальним.

Моряки як ключові робітники

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Рада ІМО на своїй позачерговій надзвичайній сесії з оцінки наслідків для судноплавства та моряків через ситуацію в Чорному та Азовському морях, рішуче засудила військову агресію росії проти України, а також закликала всі держави надавати максимальну підтримку морякам, у тому числі:

  • визнати моряків ключовими робітниками;
  • забезпечити можливості для вільного пересування моряків на (з) судна;
  • надавати морякам відстрочку від військової служби.

Формулювання «моряки як ключові робітники» вперше з’явилось для оцінки ролі моряків після кризи заміни екіпажів, викликаної пандемією COVID-19.

На цей час 65 держав та два асоційованих члени ІМО визнали моряків ключовими робітниками.

ІМО також звернулася до держав — членів з проханням визначити Національних координаторів з питань заміни екіпажів, контактні відомості яких передати в Секретаріат ІМО для розміщення у спеціально створеному модулі системи GISIS.

Україна є одним із світових лідерів за загальною кількістю моряків, які постійно працюють в світовому торговельному судноплавстві.

Однак, уряд України все ще не визнав моряків ключовими робітниками за більше ніж два роки з моменту першого заклику ІМО про необхідність надання морякам особливого статусу.

Слід зазначити, що чинне законодавство України не надає жодній категорії робітників «особливого статусу». Цей аргумент завжди використовувався посадовими особами  Міністерства інфраструктури в обґрунтуванні своєї фактичної бездіяльності у лобіюванні інтересів українських моряків як у світовому судноплавстві, так і на національному рівні.

За цих умов Професійна спілка робітників морського транспорту України (ПРМТУ) ще в листопаді 2020 року підготувала проєкт постанови Кабміну «Про заходи державної підтримки моряків, які працюють на суднах в міжнародному морському судноплавстві».

Цей проєкт ПРМТУ листом надіслала до Кабміну, а головним виконавцем було визначено Мінінфраструктури.

Серед практичних заходів підтримки моряків цим проєктом пропонувалося:

  • визначити моряків категорією робітників, яка потребує заходів додаткової державної підтримки;
  • визначити Морську адміністрацію України національним координатором з питань заміни екіпажів суден;
  • утворити Координаційну раду з питань репатріації моряків та забезпечення замін членів екіпажів морських суден, до складу якої включити представників профспілок моряків та крюінгових компаній України.

На жаль, Мінінфраструктури фактично залишило без розгляду пропозиції ПРМТУ.

Як наслідок, в Україні не визначений національний координатор з питань заміни екіпажів суден, відповідний розділ системи GISIS залишається не заповненим, а Координаційна рада з питань заміни екіпажів не утворена.

Вважаємо, що у разі своєчасного прийняття Мінінфраструктури вищезазначених пропозицій Координаційна рада з питань заміни екіпажів суден уже мала б ефективний досвід спільної роботи на цей час і змогла би забезпечити необхідний рівень координації та підготовки термінових рішень для подолання нової кризи заміни екіпажів.

Дозвіл на перетин кордону, або організація замін екіпажів

У більшості петицій та публікаціях активістів використовується формулювання «надати морякам право на перетин кордону для виїзду з України».

Однак таке формулювання не є коректним, враховуючи, що в абсолютній більшості випадків український моряк, який виїжджає за межі України для початку роботи на морських суднах, замінює іншого громадянина України — моряка, який повертається в Україну.

Враховуючи наведене, пропонується використовувати термін «організація замін екіпажів».

Кількість моряків, які очікують можливості заміни своїх колег на суднах

У більшості публікацій активістів можна зустріти фразу «в Україні 150 тисяч моряків, які вимагають (очікують) дозволу на перетин кордону на виїзд з України».

Таке формулювання у посадових осіб, які приймають рішення, може утворювати хибне уявлення щодо реальної ситуації з огляду на наступне.

На жаль, в Україні відсутні офіційні державні статистичні дані щодо загальної кількості активних моряків, які постійно працюють на іноземних суднах у міжнародному судноплавстві.

150 тис. моряків — орієнтовна кількість моряків, яка зазвичай використовується держслужбовцями, обчислена за кількістю виданих в Україні кваліфікаційних документів моряків.

Водночас, за даними The Seafarer Workforce Report 2021 у світовому торговельному мореплавстві число постійно працюючих українських моряків становить 76 441, з яких офіцери — 47 058, рядові — 29 383. Морське консалтингове агентство Drewry оцінює кількість активних українських моряків у 41 200 офіцерів та 32 400 рядових.

Усі крюінгові компанії України за звичайних умов (без  воєнного стану або карантинних обмежень) здійснювали орієнтовно до 10 тис. замін українських моряків на місяць.

За наявності на цей час суттєвих логістичних обмежень, скорочення загальної кількості моряків, готових невідкладно вирушити в рейс для роботи за довготривалими контрактами, а також враховуючи додатковий час, необхідний для отримання узгоджень на виїзд військовозобов’язаних моряків, загальна кількість замін українських моряків не перевищуватиме 5-8 тис. замін на місяць.

Така кількість замін не може суттєво вплинути на зниження мобілізаційного резерву Збройних Сил України.Крім того, як зазначено вище, виїзд одного  українського моряка  в абсолютній більшості випадків означає повернення до України іншого українського моряка.

Враховуючи наведене вище, пропонується уникати формулювання «в Україні 150 тисяч моряків, які вимагають (очікують) дозволу на перетин кордону на виїзд з України»замінивши його єдиним формулюванням:«Дозвіл на перетин кордону для забезпечення замін членів екіпажу, які працюють на суднах в міжнародного судноплавстві».

Оцінка позиції Мінінфраструктури

Однією з причин нинішньої кризової ситуації є відсутність будь-якої офіційної комунікації Мінінфраструктури або Адміністрації судноплавства України з громадськими організаціями та об’єднаннями бізнесу.

За весь час з початку введення воєнного стану органами виконавчої влади, уповноваженими на формування та реалізацію держполітики в сфері морського транспорту, не проведено жодної офіційної зустрічі з представниками крюінгових компаній. Відсутня будь-яка інформація щодо можливого порядку надання морякам дозволу на перетин кордону для забезпечення замін екіпажів.

Водночас, за інформацією, зазначеною у листі Головного управління персоналу Генерального штабу ЗС України від 01.06.2022 року, цим управлінням було погоджено без зауважень проєкт постанови Кабміну «Деякі питання перетину державного кордону членами екіпажів морських суден та суден внутрішнього плавання», головним розробником якої є Міністерство економіки України.

Як наслідок, моряки та окремі громадські об’єднання намагаються самостійно ініціювати розгляд порушеного питання та пропонують різні механізми надання морякам дозволів на перетин державного кордону, які, на жаль, не узгоджуються між собою та утворюють складні конструкції для осіб, відповідальних за прийняття таких рішень.

Умови виїзду моряків, що пропонуються

За відсутності відкритого та прозорого обговорення можливого порядку надання морякам дозволу на перетин кордону та майже секретності підготовлених проєктів нормативно-правових актів, в соцмережах та форумах моряків активно обговорюються окремі пропозиції можливого порядку отримання дозволу, серед яких:

  • завантаження трудового контракту моряка в «Дію»;
  • сплата «військового збору» (приблизно $300);
  • отримання QR-коду для надання посадовим особам Державної прикордонної служби України.

За результатами аналізу наведених пропозицій можна дійти наступних висновків.

Завантаження трудового контракту моряка в «Дію»

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному порталі, «Дія» — це онлайн сервіс державних послуг.

Портал «Дія» та мобільний застосунок «Дія» отримують інформацію з державних реєстрів, які знаходяться у володінні уповноважених органів державної влади.

Портал «Дія» не є самостійним реєстром або базою даних, яка застосовується для прийняття рішень органами державної влади.

Дійсно, за допомогою технічних можливостей державного підприємства «Дія», яке забезпечує функціонування порталу, як тимчасове рішення, може бути розроблений окремий новий «електронний сервіс», через який можна буде подати документи, необхідні для надання послуги, які у подальшому будуть передані на розгляд посадової особи уповноваженого органу влади.

Слід зазначити, що першочерговим документом для надання моряку дозволу має стати заява моряка або іншого визначеного суб’єкта звернення про надання моряку права на перетин держкордону. Трудовий контракт є супровідним документом, що додається до заяви.

Першочергово на порталі «Дія» має бути утворений «Кабінет заявника» для подання заяви з обов’язковою необхідною інформацією та подальшим засвідченням поданої заяви електронним підписом заявника.

Обробка інформації буде здійснюватися вже в новому «Кабінеті посадової особи», який також слід розробити, що вимагатиме додаткового часу та фінансування.

Сплата «військового збору» (приблизно $300)

Відповідно до Податкового кодексу України, виключно цим Кодексом визначаються вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенції контролюючих органів.

Особливості справляння військового збору визначені пунктом 161 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу.

Таким чином, Кабмін не має жодних повноважень щодо встановлення своїм рішенням будь-яких додаткових умов сплати військового збору для моряків, а також на визначення ставки такого збору.

Крім того, впровадження будь-якого додаткового збору вимагатиме надання підтвердження щодо сплати такого збору до прийняття рішення про надання моряку дозволу на право перетину кордону України.

Отримання QR-коду для надання посадовим особам ДПСУ

Будь-який QR-код генерується за допомогою програмного забезпечення, яке має стати компонентом «Електронного кабінету посадової особи», який необхідно розробити.

При цьому ключовим моментом є ризик знищення такого програмного забезпечення та створення механізму його захисту від можливого зовнішнього втручання.

Водночас, більшість українських моряків уже отримали кваліфікаційні документи, що вже містять QR-код та підтверджують, що власник цих документів дійсно є кваліфікованим моряком.

Розробка будь-якого додаткового програмного забезпечення вимагатиме додаткового часу та фінансування.

Загальний висновок

Наведені вище пропозиції передбачають складний механізм надання дозволу, а також необхідність розробки додаткового програмного забезпечення, що вимагатиме додаткового фінансування та часу на його розробку.

Чи є інший вихід? Які нормативно-правові акти слід змінити?

Як зазначено вище, на цей час Міністерством економіки розроблено проєкт постанови Кабміну «Деякі питання перетину державного кордону членами екіпажів морських суден та суден внутрішнього плавання».

За наявною інформацією, раніше відповідний проєкт розроблявся Міністерством інфраструктури.

Водночас, правила перетину держкордону громадянами України визначені постановою Кабміну від 27 січня 1995 року № 57 (із змінами).

Слід звернути окрему увагу, що 20 травня 2022 року Кабмін саме шляхом внесення змін до вищезазначеної постанови визначив особливості перетину держкордону України водіями вантажних автомобілів та залізничниками.

Таким чином, порядок надання дозволу морякам на перетин кордону України для заміни членів екіпажів морських суден повинен також визначатися шляхом внесення змін до постанови Кабміну № 57.

Простота та швидкість

Саме простота та швидкість мають стати визначальними критеріями під час розробки механізму надання морякам дозволу на перетин кордону для заміни екіпажів.

За результатами аналізу змін, що визначають порядок надання дозволу на виїзд водіїв вантажних автомобілів та залізничників, можливо встановити такі спільні ознаки:

  • суб’єктом звернення визначається суб’єкт господарювання — юридична особа;
  • звернення про надання дозволу подається до Мінінфраструктури або до обласних військових адміністрацій (ОВА).

Враховуючи наведене вище, пропонується такий механізм надання морякам дозволу на перетин кордону України:

  • рішення про виїзд за межі України приймається обласними військовими адміністраціями;
  • суб’єктом звернення визначається моряк, крюїнгова компанія, яка має ліцензію на надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном, або український судновласник;
  • термін розгляду звернення – не більше п’яти робочих днів;
  • до звернення додається виключно копія посвідчення особи моряка.

Результат розгляду звернення — рішення, оформлене в паперовому вигляді з накладенням печатки ОВА.

Моряк під час перетину державного кордону України подає такі документи:

  • посвідчення особи моряка;
  • витяг з суднової ролі судна, на яке направляється моряк;
  • рішення обласної військової адміністрації.
Репосты:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *