«Москва» згоріла. І потонула. Нагадуємо подробиці затоплення нашими військовими флагмана російського чорноморського флоту

Цього тижня на московії справлять сороковини потоплення Збройними силами України флагмана російського чорноморського флоту — крейсера «Москва»

14 квітня цього року затонув, зазнавши ударів української зброї — протикорабельних ракет «Нептун» — флагман російського чорноморського флоту — крейсер «Москва». Разом із крейсером — найбільшим бойовим кораблем чорноморського флоту рф та одним із шести найбільших кораблів вмф росії — на дно пішов міф про недосяжність російських військових кораблів для протикорабельних засобів ЗСУ. Крім того, важливість знищення «Москви» була у тому, що крейсер являв собою потужний засіб ППО, який прикривав російські війська на всьому південному напрямку.

Заради справедливості варто відмітити, що «Москва» стала найбільшою, але не першою морською ціллю, знищеною ЗСУ. Наприкінці березня в порту Бердянськ під час розвантаження був потоплений великий десантний корабель проєкту 1171 «Саратов». Разом з ним зазнали пошкоджень ще два БДК проєкту 775: «Новочеркасск» і «Цезарь Кунников», причому на останньому загинув його капітан.

Символічно, що саме «Москва» розпочала цю війну у Чорноморському басейні, обстрілявши 24 лютого український острів Зміїний. І саме «Москві» один із захисників-прикордонників острова, черкащанин Роман Грибов на вимогу здати острів відповів фразою, яка згодом увійшла в історію: «Русский военный корабль, иди на хуй!» Крейсер накрив Зміїний вогнем своєї артилерії, після чого російський десант взяв у полон українських прикордонників, які залишилися в живих. За кілька тижнів їх обміняли на російських військовополонених.

«Москва» — це ще радянський корабель проєкту 1164 «Атлант», спущений на воду Суднобудівним заводом імені 61 комунара в українському Миколаєві у далекому 1979 році. При закладці крейсер мав назву «Слава», але після списання протичовнового крейсера-вертольотоносця «Москва» у листопаді 1996-го успадкував його ім’я — і став флагманом чорноморського флоту.

«Москва» мала доволі грізне озброєння: артилерійську установку АК-130, шість зенітних артилерійських установок АК-630, вісім пускових установок протикорабельних крилатих ракет П-1000 «Вулкан», вісім зенітних ракетних комплексів С-300Ф «Форт», два ЗРК «Оса-МА», а також два торпедних апарати калібру 533 міліметри. Крім цього, на палубі крейсера базувався бойовий вертоліт Ка-27. Флагман ніс 16 крилатих ракет, найімовірніше, П-1000 «Вулкан».

У серпні 2008 року крейсер «Москва» брав участь у російсько-грузинській війні, перебуваючи у територіальних водах Грузії, а у другій половині 2015 року очолював постійне оперативне з’єднання вмф росії у Середземному морі, де своїми засобами ППО прикривав російську авіабазу Хмеймім у Сирії. У 2018-му та 2020-му році крейсер ремонтували, після чого він відправився на війну з Україною.

Знищення «Москви» було доволі складною операцією. Провести її українській стороні, за деякими повідомленнями, допомогла американська розвідка, ідентифікувавши крейсер. За неофіційними даними, щоб відволікти радари головної протиповітряної радіолокаційної системи «Москви» – 3Р41 «Волна» бортового комплексу С-300Ф «Форт», у небо підняли два БПЛА Bayraktar TB2. Оскільки «Волна» має кут огляду лише 180 градусів, і зайнята «Байрактарами», не могла «бачити» низьколітаючих протикорабельних ракет, що наближалися з іншої сторони. Друга РЛС крейсера — радіолокаційна система повітряного пошуку великої дальності МР-800 «Флаг» бортового зенітно-ракетного комплексу «Оса» (кут огляду у 360 градусів) — цілком могла помітити ракети. Чи сталося це невідомо, але факт остається фактом: обидві українські ракети влучили у лівий борт крейсера, від чого вибухнув боєзапас.


Запис перемовин крейсера «Москва» після враження ракетами «Нептун». Джерело: Оперативне командування «Південь» СВ ЗСУ

Російські джерела спершу повідомляли про пожежу на борту корабля, не згадуючи, що стало її причиною. Згодом з’явилися заяви, що «Москву» буксирують до Севастополя. І лише увечері 14 квітня міноборони росії визнало факт затоплення флагмана чф, який «під час буксування в умовах шторму втратив стійкість і затонув». Або, як іронізували у соцмережах, «героїчно знищив дві ракети, після чого здійснив від’ємне всплиття і зайняв бойову позицію на заданій глибині у Чорному морі».

Затоплений крейсер «Москва» став об’єктом культурної спадщини України

Загибель крейсера стала найбільшою втратою російського військового флоту з 1941 року, коли німецьке бомбардування знищило лінкор «Марат». А флагмана флоту росія взагалі втрачала лише під час Цусімської битви 1905 року. Тоді було потоплено ескадрений броненосець «Князь Суворов», на якому розміщувався штаб віце-адмірала Зіновія Рождественського.

Росіяни заявили, що з членів екіпажу крейсера «під час боротьби за живучість корабля загинув один, пропали безвісти 27, було евакуйовано 396 человек». Але на відео зустрічі головкому вмф адмірала Миколи Євменова з екіпажем РК “Москва” у Севастополі (його мо росії опубліковало за два дні) агентство Reuters, ґрунтуючись на приблизному підрахунку людей на опублікованих кадрах, оцінило їх кількість у сто осіб. У різних (не російських) ЗМІ з посиланням на різні джерела повідомлялося про порятунок від 14 до 58 моряків. При тому, що штатна чисельність екіпажу «Москви» становила 510 осіб. На скарги й запити обурених родичів моряків чорноморський флот росії не відповідає — формально багато матросів «Москви» пропали безвісти.

Цікавий факт: у 2020 році, як повідомляло державне інформагентство ТАСС, на крейсер було доставлено «частку Хреста Господня», яку було придбано «московськими меценатами, які «побажали залишитися невідомими». За неофіційними даними, в якості мецената виступив екс-голова уряду рф Сергій Степашин, а за реліквію нібито заплатили $40 млн. Чи справді це так — невідомо. Але навіть якщо реліквію дійсно було придбано, крейсер від українських ракет вона не вберегла.

За повідомленням інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, нову протикорабельну ракету українське конструкторське бюро «Луч» почало розробляти ще у 2010 році. Але тоді такі проекти вважалися непріоритетними. Та КБ «Луч» все одно вишукувало можливості продовжувати роботу над крилатою ракетою. У 2013 році пройшли перші так звані «броскові» випробування на полігоні під Черніговом. У 2015 році про нову зброю було оголошено офіційно, і хоч тоді її не показали — із цього часу робота над проектом пришвидшилася. Згодом Герой України – генеральний конструктор та за сумісництвом генеральний директор КБ «Луч» Олег Коростельов — розповів, що розробка всього ракетного комплексу 360МЦ «Нептун» включно з крилатою ракетою та автоплатформами обійшлася Україні у $40 млн — це досить незначна сума для проєкту такого масштабу. І хоча в 2019 масштабну програму знов почали гальмувати, у серпні 2020 року комплекс прийняли на озброєння. А у січні 2022 року КБ «Луч» передало ЗСУ перший серійний дивізіон «Нептунів», разом з шістьма пусковими установками, транспортними й транспортно-заряджальними машинами, а також із 72-ма ракетами. Дивізіон, згідно паспорту бюджетної програми МОУ, коштував близько $26 млн. Ці витрати з лишком окупилися у першому ж бою: навіть останкова вартість потопленої «Москви» сягає $750 млн.

Вже після знищення крейсеру з’явилась інформація, що 3 квітня 2022 року ракетний комплекс «Нептун» біля Одеси здійснив пуск по фрегату проєкту 11356Р «Адмирал Ессен». Його протиракетні засоби зафіксували загрозу при підльоті ракети, відкрили загороджувальний вогонь – проте навіть обстріляна українська ракета завдала кораблю пошкоджень і вивела його з бойової операції.

Вишенькою на торті в історії з «Москвою» стало повідомлення Міністерства оборони України про визнання затопленого крейсера об’єктом підводної культурної спадщини №2064. Адже він лежить на дні в українських територіальних водах, відтак є власністю нашої держави. Також підводний трофей поставлено на облік у Національному військово-морському музеї України. Він лежить на глибині лише 45-50 метрів, і з часом цілком може стати цікавим об’єктом для дайверів з цілого світу.

Мабуть, варто згадати ще дві історії пов’язані із затопленням крейсера.

За два дні до потоплення крейсера «Укрпошта» випустила марку, «на знак вшанування героїзму українських прикордонників з острова Зміїний», на якій, власне, і було зображено крейсер «Москву» на рейді коло славетного острова. Автором проєкту став Борис Гроха з Євпаторії, котрий переміг у конкурсі, у якому взяли участь близько 500 художників. Ця марка стала першою, випущеною у країні в умовах воєнного стану  і вже тому цінною для колекціонерів. Але загибель «Москви» зробило її справжнім бестселлером: на Amazon вартість марки сягала $4 тис. Вона була доступна у двох номіналах: 23 та 44 грн. Наклад кожного з них обмежили 500 тис. екземплярів.

А через три дні після того, як «Москва» пішла на дно, 17 квітня, командувачу Військово-Морських Сил України Олексію Неїжпапі присвоїли звання віце-адмірала.

Крилата ракета «Нептун»

Крилата ракета Р-360 «Нептун» має масу 870 кг, при вазі бойової частини у 150 кг, а швидкість її руху становить близько у 900 км/год. Вона здатна уразити ціль на відстані до 280 км, а потужності її бойової частини достатньо щоб потопити корабель водотоннажністю до 5000 тонн. Відтак комплекс «Нептун» має дальність стрільби від 7 до 300 км. Відстань стартової позиції від берегової смуги — не більше 25 км. Час розгортання комплексу на новій позиції — до 15 хвилин.

Останні три крейсери, потоплені у новітній світовій історії

— 28 липня 1945 року, Друга світова війна. Неподалік міста Етадзіма американські бомбардувальники потопили тодішній флагманський корабль японського імператорського флоту, легкий крейсер «Ойода». Він став останнім крейсером, потопленим у ході світової війни.

— 2 травня 1982 року, Фолклендська війна. Британська субмарина HMS Conqueror потопила аргентинський крейсер «Генерал Бельграно».

— 14 квітня 2022 року, Українсько-російська війна. У районі острова Зміїний дві ракети берегового ракетного комплексу РК-360 МЦ «Нептун» Військово-морських сил України потопили ракетний крейсер «Москва». Він став першим втраченим флагманом російського флоту з часів російсько-японської війни 1905 року та найбільшим з часів Другої світової війни військовим кораблем, затопленим у ході військового конфлікту. Також «Москва» — перший потоплений у бою ракетний крейсер у світовій історії.

Характеристики крейсера «Москва»

Довжина — 186,4 м (приблизно два футбольних поля)

Ширина — 20,8 м

Висота — 42, 5 м (14-поверховий житловий будинок)

Осадка — 8,4 м

Водотоннажність — 11,5 тис. тонн

Максимальна швидкість — 32 вузли (майже 60 км/год).

Запас ходу — 6 тис. морських миль на швидкості 15−18 вузлів (27-33 км/год).

Екіпаж — 510 осіб.

У росії залишилося тільки два кораблі цього проєкту: «Маршал Устинов» — на Північному флоті та «Варяг» — на Тихоокеанському.

Озброєння

16 крилатих ракет

Артилерійське озброєння: 1×2 130-мм артустановка AK-130, шість 6-ствольних 30-мм артустановок АК-630

Зенітно-ракетне озброєння: 8×8 пускових установок Б-204 зенітно-ракетного комплексу С-300Ф «Риф» (боєкомплект — 64 ракети), 2×2 пускові установки ЗРК «Оса-МА» (боєкомплект — 48 ракет)

Протикорабельне озброєння: 2×5 533-мм торпедного апарату, 2×12 реактивних бомбометів РБУ-6000.

Репосты:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *