Морська палата України підтримає спільні дії для недопущення відтоку інвестицій з країни

У зв’язку із напруженою ситуацією на кордонах, загрозою масштабної агресії РФ, за останні місяці з України було виведено капіталів на суму $12,5 млрд. Ризики негативно позначилися і на вартості цінних паперів держави на міжнародних ринках, ринку авіаперевезень тощо

Як повідомила прес-служба Морської Палати України, з метою недопущення значних обсягів інвестицій 18 лютого ділові асоціації України, роботодавці, промисловці підготували звернення до міжнародних інвесторів та бізнес-партнерів України, в якій закличуть продовжувати стабільну співпрацю із нашою державою.

Віце-президент Морської палати України В’ячелав Кисловський взяв участь в спільному розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та Правління Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців».

Експерти обговорювали шляхи подолання найбільш гострих викликів для української економіки. Серед них — сировинна орієнтація виробництва і експорту (більше 60%), радикальне зростання цін на енергоносії, загострення зовнішніх загроз, критичне відставання в темпах росту ВВП від інших країн. Так, за 2021 рік валовий внутрішній продукт у нас зріс всього на 3,2%, при цьому не компенсувавши навіть 4% падіння в 2020 році (через локдауни і пандемію). При цьому економіки перехідного типу в світі матимуть прогнозоване зростання ВВП на рівні 7%.

Надзвичайно високою залишається споживча (10%) та промислова інфляція (62% за підсумками року, 69% в січні ц.р.).

Для виробників критично важлива ціна сировини, яка продовжує зростати, а також вартість газу та електричної енергії. Через це наприкінці року переробна промисловість мала збитки в 28%, металурги — майже 42%, добувна індустрія — 56% і т.д. На межі банкрутства взимку опинилося тепличне господарство. За зиму 2021-2022 року призупинили роботу майже 30% українських теплиць. Це, у свою чергу, додало можливостей для імпорту, де іноземні виробники мають кращі умови, а відтак можуть запропонувати значно меншу ціну.

Особливе стурбування викликає хімічна галузь, одна із найбільш постраждалих за минуле півріччя. Стрибок цін на газ, що є у виробництві сировиною (на 80% у її складі), підвів до критичної межі деякі заводи. Вже нині фермери в Україні використовують норми добрив, значно нижчі, ніж в ЄС і США, а цьогоріч цей показник просяде ще на 9-10%. Це зменшить врожайність, нових рекордів тут чекати годі. А саме АПК є ключовим драйвером українського експорту.

УСПП, Союз хіміків України закликають НАК «Нафтогаз України» надати вітчизняним підприємствам галузі товарний кредит у вигляді природного газу в обсязі до 500 млн кубометрів у період з лютого по березень 2022 року для забезпечення весняної посівної кампанії 2022 року. Вся продукція, вироблена із цього природного газу, має буде реалізована виключно на внутрішньому ринку України за цінами, виходячи із ціни газу за ф’ючерсними контрактами закупки квітня-липня 2022 року.

Діловий союз ще з жовтня 2021 року пропонує уряду прийняти комплексну програму мінімізації стрибка цін на енергоресурси для промисловості. Завдяки інтенсивним консультаціям чиновники вжили низку заходів, серед яких і встановлення граничної надбавки 20% для газ для виробників соціальних груп товарів. Проте цей перелік обмежений — у нього не ввійшов хімпром, скловари, тепличне господарство тощо, а також цей захід є тимчасовим і не вирішує проблеми в цілому.

Паралельно із цим сусідня Польща, а за нею прогнозовано весь ЄС в другому півріччі 2022 року обнулить ставку ПДВ на продукти харчування. Україні слід вживати релевантні заходи підтримки вітчизняних товаровиробників.

Зірвані програми видобутку власного газу — за 2021 рік державне «Укргазвидобування» скоротило цей показник на 3,7% (на 527,3 млн кубометрів). При цьому вноситься законопроєкт про підвищення ренти на видобуток для приватних компаній на 74%, за таких умов інвестори не захочуть вкладатися в цю справу, а Україна матиме ще менше власного газу та збільшить залежність від зовнішнього імпорту”, — наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Турбує промисловців відсутність комплексної державної інноваційно-індустріальної політики. Разом із Мінстратегпромом планується пришвидшити внесення і прийняття Верховною Радою законопроекту про державну промислову політику, а також внесення змін до бюджету-2022 щодо виділення фінансування на вже прийняту програму розвитку авіабудування до 2030 року.

Присутній на заході заступник міністра з розвитку стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов підтвердив пріоритетність цих спільних дій, а також закликав профільні ділові асоціації надавати відомству свої пропозиції, а представникам УСПП — ввійти на постійній основі до Колегії Мінстратегпрому.

Від сьогодні УСПП та міністерство — одна команда”, — запевнив посадовець.

Також у пріоритетах — напрацювання комплексної політики держави щодо імпортозаміщення з чітким визначенням, що є базовими галузями промисловості, внесення змін до законодавства про публічні закупівлі тощо.

Присутні закликали заступника міністра фінансів Олександра Каву підтримати ініціативу бізнес-організацій щодо спільної розробки з Кабінетом міністрів і Нацбанком більш масштабної, ніж існуюча, програми доступу виробників до кредитів.

На засіданні були озвучені й економічні прогнози на 2022 рік. Про це у своєму виступі говорив старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар. З цією організацією УСПП має укладений меморандум про співробітництво та активно послуговується аналітичними розробками Ukraine Economic Outlook.

Йдеться про те, що 2022 рік залишатиметься вкрай напруженим для українського бізнесу та інвесторів. Позитивні показники з’являться лише у четвертому кварталі року. Зовнішньоторговельний баланс залишатиметься негативним, при цьому розрив збільшиться до $10 млрд. Курс долара перебуватиме у коридорі 28,5-29,5 грн за долар. При цьому середні зарплати в Україні зростуть на 10-11%, але причиною тут стане брак трудових ресурсів через їх міграцію за кордон, і таким чином потреба втримати кваліфікований персонал та робочі руки.

Незважаючи на всі негативні наслідки російської загрози, утримування високих цін на енергоносії, Україна виконає свої зобов’язання щодо обслуговування державного боргу. Якщо не буде форс-мажорних ситуацій, то з кінця 2022 року спостерігатиметься відновлення.

Світова економіка перебуває у так званому восьмирічному циклі інтенсивного відновлення, наразі йде його другий рік. І Україна також відчує на собі ці тенденції”, — наголосив Михайло Кухар.

Всі окреслені пропозиції, аналітику тощо УСПП, роботодавці, Антикризова рада громадських організацій — передадуть уряду і Офісу президента. У тому числі пропонується гнучке зниження ставок ПДВ, прозорий захист внутрішнього ринку від масованого імпорту, товарні інтервенції на споживчому ринку, недопущення соціально-економічної кризи, погіршення платоспроможності споживачів.

Окремо ділова спільнота наполягає на неприпустимості укладення угод про ЗВТ без попередніх техніко-економічних обґрунтувань і консультацій із реальним сектором економіки України, врахування його пропозицій. Пропонується створити систему таких досліджень та нормативно закріпити її механізм.

Ознайомитися детальніше із пропозиціями промисловців можна в актуалізованому документі «Платформа економічного патріотизму» на сайті Морської Палати України за посиланням.

Просування вашої компанії на найбільш читаному галузевому ресурсі — ports.ua і в журналі “Порти України”. Стати партнером тут!

Репосты:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *