«Ми готові змінювати приорітети». Інтерв’ю в.о. голови ДП «АМПУ» Олексія Вострікова

Кабмін призначив 33-річного Олексія Вострікова виконуючим обов’язки голови ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) наприкінці червня. Новий керівник народився у Луганську, згодом переїхав до Києва. Має дві вищі освіти — у галузі фінансів та права. Робочий досвід отримував на керівних посадах у державних машинобудівних компаніях, а також у фінансовій сфері. Зокрема, працював заступником директора ДП «Завод «Радіореле» та в.о. заступника директора ДП «Спецагролізінг». У 2019 році Вострікова призначили керувати Рівненською службою автомобільних доріг, а цього року він перейшов до АМПУ, де обіймав посаду заступника голови з технічних питань та розвитку інфраструктури підприємства.

«Порти України» практично одразу отримали згоду новопризначеного керівника стратегічного галузевого підприємства на інтерв’ю. Зрозуміло, що в умовах війни, зокрема на морі, блокади морських портів, держпідприємство перебуває у стані підтримки життєдіяльності, а не розвитку. Це перше знайомство з новим керівником АМПУ. Але згодом буде цікаво згадати про те, що було важливим для керівництва АМПУ влітку 2022 року, в умовах війни та морської блокади, які цілі ставились і як працювали на Перемогу.

«Система повністю контрольована»

— Кабмін погодив ваше призначення виконувачем обов’язків голови ДП «АМПУ» 28 червня. Які завдання поставив перед вами міністр інфраструктури?

— Два головних: розвиток дунайського напряму експорту вантажів і підтримка готовності та працездатності філій, що знаходяться на контрольованій території в умовах обмежень у їх роботі.

Як зараз працює система управління АМПУ? Як взаємодієте з філіями?

— Система повністю контрольована та працездатна в межах нинішньої ситуації. За винятком філій у чотирьох портах, що знаходяться на тимчасово окупованій території, в інших персонал в основному перебуває в режимі простою. Це передбачає, що частина працівників виконує роботи, безпосередньо пов’язані з підтриманням працездатності  портової інфраструктури. З рештою трудові договори припинено. У разі зміни ситуації з діяльністю портів ми готові повернути персонал на робочі місця.

Щодо керівництва підприємства, то його переведено на оплату праці у розмірі дві третини посадового окладу.

З урахуванням воєнного часу, який зараз горизонт планування роботи АМПУ та за якими напрямками?

— Плани, що були прийняті на початку року, зрозуміло, не реалізуються за всіма напрямками: днопоглиблення, реконструкція, будівництво нових об’єктів. Ми не відмовляємося від своїх стратегічних цілей, визначених раніше, але зараз у зв’язку з обмеженими фінансовими можливостями ми зосереджені на короткострокових проєктах. Як я вже сказав, у пріоритеті — порти Дунайського регіону та підтримка наявних ресурсів у портах Великої Одеси. У разі зміни військово-політичної ситуації ми готові міняти пріоритети. Ми розраховуємо на якнайшвидшу Перемогу та готові до початку реалізації тих, проєктів, які вже існують, та до презентації нових, які враховують зміни, що відбулися у наших портах.

Який зараз фінансовий стан підприємства? Зрозуміло, що надходження від більшості портів впали, наразі бюджет АМПУ поповнюють лише порти Придунав’я. Яким коштом зараз живе АМПУ, чи отримує якусь дотацію від уряду? 

— Підприємство здійснює свою діяльність на умовах самоокупності, ми не отримуємо жодної дотації з бюджету. І зараз, у цих складних умовах, підприємство функціонує за власний рахунок.  

Що відбувається з філіями у портах на окупованих територіях? Який їхній статус? Що з трудовими колективами?

— Філії АМПУ на тимчасово окупованій території закриті, з персоналом філій припинено трудові відносини. При цьому ми обіцяли людям, що при деокупації портів ми намагатимемося у найкоротші терміни відновити роботу філій.

Нещодавно з’явилася інформація про кількість справ, порушених проти зрадників та колаборантів у правоохоронних органах України. Чи є такі випадки серед працівників вашого підприємства?

— У зв’язку з тим, що, як вже сказав, філії на окупованій території закриті, офіційної інформації про те, скільки людей перейшли на службу окупантам, у нас немає. У ЗМІ періодично з’являється подібна інформація, але вона потребує перевірки та уточнення. Як ви розумієте, це сфера діяльності правоохоронних органів. Ми не маємо права нікого звинувачувати… На додаток — ми знаємо, що частина наших співробітників залишила окуповані території та працює в інших філіях. Частина відмовилася від співпраці з окупантами.

Блокада і деблокада

Домовленості, досягнуті у Стамбулі щодо розблокування наших чорноморських портів відкривають три порти чи більше?

— Наразі йдеться тільки про три порти — Чорноморськ, Одеса, «Південний».

У зв’язку з відкриттям цих портів, яку роботу потрібно провести АМПУ у найближчі тижні? Є поетапний план відновлення роботи портів?

— Наша команда займалася підтримкою інфраструктури портів у належному стані, відтак — робота нашої складової відновлена. Зараз працюємо із суміжними підприємствами та терміналами. Загалом плануємо вийти на повну потужність перевалки всіма терміналами портів, задіяних у стамбульській ініціативі, у найближчі два тижні.

Серед того, що було припинено на період воєнних дій — днопоглиблення у портах. Чи є інформація про стан глибин?

— Проміри поки що з об’єктивних причин не робляться. Думаю, це буде одним із перших етапів початку нашої діяльності з відновлення роботи портів.

Дунайський кластер

Давайте тоді поговоримо про Дунайський регіон — єдину ділянку української морської галузі, що сьогодні працює. Нещодавно було ухвалено рішення розблокувати гирло Бистре. У яких цифрах виражається розблокування каналу — насамперед щодо збільшення вантажопотоку? Що це означає для дунайських портів?

— Так, з початком проходів суден через гирло Бистре вантажообіг портів збільшився. З 9 липня через гирло Бистре пройшло понад 70 суден. Через невеликі глибини у ньому великотоннажні судна чекають заходу через Сулинський канал, але відкриття гирла вже розвантажило його. Ми розраховуємо, що відкриття гирла дозволить збільшити вантажопотік у портах цього регіону.

Мінінфраструктури нещодавно озвучило амбітну мету: збільшити річну перевалку дунайських портів майже вдвічі — до 25 млн тонн. Що потрібно, щоб досягти цього результату? Як додатково збільшити перевалку у дунайських портах, які працюють на межі можливостей? І все таки — чи достатньо того потенціалу судноплавних шляхів, який є?

— Ми всі розуміємо, що це мета, яку озвучив міністр інфраструктури, враховує реалії нашого часу. Вона потребує серйозного комплексного підходу, адже йдеться про розвиток фактично трьох найменших портів України в регіоні з дефіцитом інфраструктури. Над її реалізацією зараз працюють багато державних та приватних структур. У нас проходять щоденні наради за участю представників Євросоюзу, які теж зацікавлені у цьому, ми постійно координуємо свою діяльність і з «Укравтодором», і з «Укрзалізницею», і з приватним бізнесом, який теж зацікавлений у розвитку цього напрямку. Зі свого боку ми готуємо проєкти розвитку нашої інфраструктури в портах Рені та Ізмаїл, у тому числі — щодо потенціалу для збільшення судноплавства.

Орієнтир — партнерство

Зрештою, все – і вантажі, і дороги – впирається у причали та розмір припортових територій. Чи можна у зв’язку з цим припустити будівництво нових причалів або навіть нового порту в цьому регіоні Придунав’я? Адже в Україні вже є приклади створення нових приватних портів фактично з нуля.

— З нашого боку, як держпідприємства, говорити про такі перспективи найближчим часом не варто. Підготовка проєктної та технічної документації, процедура погоджень та реалізація таких великих проєктів займає щонайменше два роки. Ми плануємо максимально збільшити ефективність наявних ресурсів.

А з боку приватного бізнесу?

— Нещодавно я саме брав участь у зустрічі з представниками великого інвестора, який зацікавлений у розвитку інфраструктури у Дунайському регіоні. Ми, зі свого боку, пообіцяли повну допомогу.

Після вашого призначення однією з перших ініціатив, реалізованих АМПУ, стало реформування диспетчеризації потоку суден у дунайські порти, який помітно збільшився. АМПУ офіційно декларувала цей захід як «перехід до прозорих механізмів щотижневого планування суднозаходів». Що підштовхнуло впровадити зміни?

— Саме те, що цю новацію було запропоновано бізнесом. Збільшена інтенсивність суднозаходів, велика кількість суден на підході призводили до втрат часу. Ми в такій ситуації пішли назустріч побажанням бізнесу, який зацікавлений у стабільному та прозорому інформуванні про ситуацію. Наша роль більш технічна — збирати заявки, формувати план на тиждень та дотримуватися його виконання. Бізнес отримав можливість бачити перспективу та прогнозувати свої дії.

Три чверті вантажообігу морських портів забезпечує приватний бізнес. Очевидно, що приватна ініціатива відіграє важливу роль у нинішні важкі часи та буде драйвером періоду відновлення. Як плануєте співпрацювати із приватним портовим бізнесом? Йому важливо зрозуміти ваше бачення подальшої лібералізації портового ринку та ролі АМПУ у цьому процесі.

— Ми — державне підприємство, створене для виконання певних функцій. Усе, що не суперечить інтересам держави та виконанню покладених на нас функцій, АМПУ підтримуватиме. Партнерство з бізнесом — теж важлива частина нашої роботи, тому ми завжди готові до діалогу та спільної роботи. 

Репосты:

1Комментарий

  • Костянтин, 29.07.2022 @ 19:56 Ответить

    “підтримка готовності та працездатності філій, що знаходяться на контрольованій території” тобто філії, які залишились на окупованих територіях підтримувати не треба, призупинили з людьми трудові відносини і все, кинули на призводяще.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *