Китай збільшив імпорт російських енергоресурсів на $31 млрд за рік війни
Китай протягом року після російського масштабного вторгнення в Україну збільшив витрати у річному порівнянні на імпорт російських енергоресурсів, в тому числі — сирої нафти, нафтопродуктів, вугілля та природного газу, на 54,4%, або на $31 млрд — до $88 млрд. Відповідні дані китайської митниці наводить Bloomberg.
Росія стала найбільшим продавцем сирої нафти до Китаю, обігнавши Саудівську Аравію, другим постачальником вугілля після Індонезії та третім джерелом зрідженого природного газу (ЗПГ) після Австралії та Катару. Останній показник не враховує обсяги газу, транспортовані по суші, про які Пекін перестав повідомляти на початку минулого року.
Як свідчить митна статистика, імпорт російської сирої нафти збільшився на 13,9% — до 89,3 млн тонн. При цьому закупівлі саудівської нафти склали 86,8 млн тонн.
У лютому було імпортовано 7,69 млн тонн російської нафти, або 2 млн барелів на добу. Постачання саудівської нафти минулого місяця знизилися на 29% проти січня, досягнувши мінімального рівня з червня.
Імпорт російського ЗПГ зріс на 52% — до 6,86 млн тонн, вугілля — на 33%, до 76,4 млн тонн.
Серед інших сировинних товарів вирізняється імпорт рафінованого алюмінію, обсяги закупівлі якого майже подвоїлися до 538,607 тис. тонн, підтримуючи російське виробництво в умовах міжнародних санкцій.
Зростаюча частка Китаю в російському експорті є ключем до все більш асиметричних відносин між Китаєм і Росією, які були виявлені під час візиту президента Сі Цзіньпіна до Москви цього тижня. Росія отримує надійне джерело фінансування своєї військової машини, незважаючи на міжнародні санкції, а енергоємний східний сусід — величезні потоки викопного палива, яке часто купується за зниженими цінами”, — зазначає агентство.
Китай, будучи найбільшим імпортером нафти в світі, продовжує купувати російську сировину, незважаючи на посилення західних санкцій, які Пекін назвав незаконними і односторонніми.
Крім того, Росія використовує супертанкери китайських компаній у своєму «тіньовому флоті» для вивезення нафти після набуття чинності запровадженого Євросоюзом і G7 ембарго.
