Чи ефективно працює митниця? Що засвідчує практика експедиторів

Діяльність митниці отримує величезну кількість нарікань і негативних відгуків. Митна служба регулярно стає об’єктом скандалів. Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ) проаналізувала роботу митниці у питанні огляду вантажів і підготувала декілька відповідей на найбільш поширені запитання, які відображають реальну ефективність діяльності цього державного органу.

Трохи передісторії та законодавчої бази

Відповідно до постанови Кабміну №467 від 23 травня 2012 року, передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів та транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України. Норми переліку встановлюють підстави та порядок направлення доручень на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які оформлюються із порушеннями. 

Ми провели аналіз впливу правоохоронних органів на діяльність митниці, проаналізували ефективність доручень на проведення оглядів та переоглядів товарів і транспортних засобів — показником ефективності для нас стала кількість оформлених протоколів про порушення митних правил. Митний кодекс та Кодекс про адміністративні правопорушення встановлюють: якщо в ході огляду або переогляду вантажів митний орган виявляє правопорушення, то оформлюється протокол про порушення митних правил. Таким чином, протокол складається тоді, коли звинувачують в порушенні митного законодавства та накладають штраф.

Також варто нагадати, що таке коригування митної вартості. Це ситуація, коли бізнес зобов’язують платити з більшої вартості, ніж товар був придбаний фактично. Іноді — навіть двічі чи втричі більшої вартості.

Цифри, які шокують

Розпочнемо з актуальної теми подальшої долі оформлених протоколів. Дійсно, учасників ринку, які нерідко звертаються до АМЕУ за відповідями на свої злободенні запитання, цікавлять аспекти правомірності протоколів, можливостей їх оскарження та ймовірність позитивних рішень на користь бізнесу.

Серед актуальних цифр варто вказати наступні:

50% усіх справ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення статті 483 МКУ, яка стосується переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вирішені на користь бізнесу;

89% справ про порушення митних правил відповідно до статті 485 МКУ, яка стосується дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, вирішені на користь бізнесу.

Не менш цікавими виявилися результати оскарження коригування митної вартості в суді. Це доволі складний процес, проте результативний, як свідчать проаналізовані нами дані. За період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року в Єдиному реєстрі судових рішень наявна інформація про 1697 рішень по розгляду справ щодо про визнання протиправними дій митних органів та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (ст. 55 МК України). При цьому 92% усіх позовів щодо визнання протиправними дій митних органів та скасування рішення про коригування митної вартості товарів винесені на користь бізнесу.

А в зоні діяльності Одеської митниці позитивних рішень на користь бізнесу взагалі 99%. Виходить, що ефективність роботи митниці знаходиться на рівні 1%, що можна віднести до статистичної похибки. Простими словами: якби представники митниці взагалі нічого не робили, результат би не змінився.

Аж настільки промовисті показники є несподіванкою навіть для тих, хто добре знає роботу митниці та не має стосовно неї великих очікувань. Тому можна зробити однозначний висновок, що щось у роботі цієї держструктури явно потребує змін. АМЕУ регулярно робить акцент на тому, що необхідні адекватні засадничі зміни, трансформація самого уявлення про місію митниці. Вона має наповнювати бюджет не за рахунок «поборів», а за рахунок того, що сприяє ефективній роботі бізнесу, а вже сам бізнес — сплачує більші податки. На практиці ж ми можемо побачити, як митниця гальмує розвиток бізнесу. Тому це значна проблема.

Бізнес сплачує суттєво (іноді — багатократно) завищені суми митних платежів, та навіть якщо в судовому порядку відстоює свої інтереси, то все одно має низку незручностей. Приміром, середній термін повернення надмірно сплачених сум митних платежів за рішенням суду становить від шести місяців до одного року. Якщо пояснювати більш доступно — то на цей період бізнес лишається частини оборотних коштів.

Наводимо ще два графіки, які показують збитковість митних органів для бюджету держави. За рахунок держбюджету відбувається відшкодування бізнесу судових витрат і витрат на правову допомогу, яку представники підприємств змушені вимагати, аби відстояти інтереси у судовій інстанції.

Вочевидь, ці промовисті цифри засвідчують дуже багато очевидних проблем, які потребують негайного вирішення.

Перспективи змін

На завершення хотілося додати щось позитивне, однак суворі цифри, на жаль, не дають приводу для цього. Якщо так функціонує митниця в країні, яка з усіх сил та акумулюючи довкола себе міжнародну підтримку, веде оборонну війну, то яких змін у такому випадку можна чекати після омріяної перемоги?

Однозначно митниця потребує жорсткого та негайного реформування, яке має розпочатися із суспільного запиту на зміни. Представлені цифри та описаний стан речей є наслідком того, що проблема митниці турбує передусім учасників ринку транспортно-експедиторських послуг. Має відбутися трансформація свідомості громадянського суспільства і постати запитання: куди йдуть кошти з податків? І коли кожен платник податків відчує себе тим, хто відшкодовує бізнесу збитки у судах внаслідок неефективної діяльності митниці, одразу виникне жорстке та принципове запитання: чому прогалини в роботі цієї структури мають оплачуватися з держбюджету?

Лише після такої трансформації свідомості суспільства та розуміння персональної причетності кожного до змін можна буде говорити про їх реалістичність. Як неодноразово акцентують експерти АМЕУ, ці зміни мають відбутися у таких напрямках:

  • Розробка реальної стратегії глибокого реформування замість чергових поверхневих гасел. Майбутнє митниці потребує системних рішень, а не «декоративних» точкових змін чи вирішення проблем за принципом «гасіння пожеж».
  • Призначення відповідальної політичної особи, яка відповідатиме за реформу. Потрібно покласти край призначенню численних виконувачів обов’язків.
  • Розробка чітких критеріїв та метрик, за якими можна буде визначити успіх реформування цієї структури. Аби оцінити реальні зміни, повинні бути розроблені коефіцієнти для такої оцінки.
  • Робота не лише на організаційному, а й на концептуальному рівні. Як вже зазначалося, має бути змінена сама концепція функціонування митниці та її призначення.

Лише при такому комплексі факторів можна розраховувати на дійсно позитивні зміни. І це не якась далека теорія, а те, чого критично потребує одразу декілька галузей, які у своїй роботі перетинаються з митницею.

Репосты:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *