Безпечне море: як гарантувати вивіз зерна через порти України. Що кажуть експерти

Блокада Росією українського агроекспорту — проблема світової продовольчої безпеки, вирішити яку можливо лише за участі найвпливовіших світових організацій.

Питання експорту зернових в умовах воєнного часу в Україні – це не тільки про надходження валютної виручки до бюджету та можливості хоч деякою мірою самостійно підтримувати економіку. Це також про постачання продовольства іншим країнам, які можуть опинитися на межі голоду. Як заявив виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі, блокування українских портів загрожує глобальній продовольчій безпеці, адже Україна годує 400 млн людей у світі.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг раніше вже заявляв: «Чорне море та порти України є ключовим елементом експорту зерна та продуктів харчування для решти світу. Отже, російська блокада українських портів є проблемою не лише для України. Це велика проблема для людей у всьому світі, що призводить до нестачі та підвищення цін на продукти. Тому дуже важливо, щоб цю блокаду було завершено, і щоб Україна знову могла вільно експортувати зерно на світові ринки, аби нагодувати людей та знизити глобальні ціни на продукти харчування”.

Швидкого й ефективного рішення щодо вивезення зерна в тому ж режимі, як це відбувалося раніше, – немає. Доводиться перебудовувати логістику і відправляти по крихтах – частина вже йде через порти, які ще працюють, частина – по сухопутних маршрутах. Проте говорити про колишні обсяги поки що не доводиться, та й не доведеться у найближчій перспективі. Основна причина – неготовність європейської інфраструктури приймати великі обсяги нових вантажів.

Тому нарівні з розробкою нових логістичних ланцюжків на ринку говорять про необхідність розв’язання проблеми морської блокади. Наприклад, співвласник портового оператора ТІС Андрій Ставніцер припускає, що одним із варіантів може бути супровід торгових суден спеціальним військовим конвоєм та домовленості двох сторін щодо забезпечення гуманітарного коридору для них. Подібний досвід був реалізований організацією United Nations Shipping Agency у Сомалі. За словами Ставніцера, морська спільнота обговорює вивіз зерна в такий спосіб.

Про схожий механізм згадують і найбільші світові гравці галузі. Голова правління суднового менеджера V.Group Рене Кофод-Олсен закликав НАТО забезпечити морський супровід комерційних суден Чорного моря. «Ми завжди маємо вимагати, аби наші клієнти були захищені у світових водах. Я впевнений, що НАТО та інші повинні грати в рамках безпеки торговельного флоту», – зазначив  голова V.Group.

Проте більшість опитаних нами експертів сходяться на думці, що реалізація такого плану поки що є малореалістичною, оскільки необхідно врегулювати питання з проходженням військових кораблів через Туреччину, отримати підтримку країн НАТО. Альтернативний варіант – створення спеціальної забороненої зони за сприяння ООН. Цей механізм також непростий і може тривати кілька місяців. Проте простих рішень для України наразі немає.

Отже, що нам розповіли експерти.

«Можлива підтримка НАТО, але не зараз»

Борис Бабін, юрист-міжнародник, експредставник президента України в Автономній Республіці Крим

Будь-які переміщення у зоні портів Великої Одеси зараз перебувають під загрозою ракетних ударів РФ. І навіть якщо Україна чи наші партнери відженуть російські судна, то треба буде прикривати маршрут ППО. Тобто, технічно потрібно зробити дві речі: повністю захищену ППО зону маршруту слідування суден та фізичну присутність, можливо, судів НАТО на цьому маршруті.

Однак першочергове, що необхідно зробити, – отримати згоду з боку країн НАТО, а також з боку Туреччини, яка контролюватиме проходження протоки. Поки що про таку згоду мені нічого не відомо. Але можна обережно говорити, що є механізми, як врегулювати це питання з Туреччиною.

Така операція (безпечні морські коридори за підтримки НАТО) можлива, але через деякий час. Я думаю, що до цього повернуться у другій половині літа чи восени, коли буде потреба вивозити новий урожай. Поки що це питання просто не на столі.

«Гарантом мала би виступити ООН»

Богдан Устименко, директор Українського інституту морського права та безпеки

Я би не розглядав питання безпеки на морських торговельних шляхах за допомогою кораблів НАТО, оскільки Туреччина дуже обережно дивиться на це. Більше схиляюся до механізму із залученням ООН. Він непростий, але більш реалістичний і надійний. Якби Україна почала його реалізовувати, то на це пішло би три-чотири місяці інтенсивної роботи.

Тобто, замість НАТО гарантом безпеки виступить ООН. Мається на увазі створення Спеціальної забороненої зони у винятковій (морській) економічній зоні України та повітряному просторі над нею, крім гуманітарних коридорів, які будуть визначені ООН, до повного завершення агресії РФ проти України. Це фактично буде означати і захист від військової агресії у повітряному просторі, бо я певен, що це взаємопов’язані речі.

Але такий варіант передбачає ухвалення відповідного рішення Радою Безпеки ООН, в якій росія незаконно користується правом вето. Тут також стоїть питання фактичного усунення Росії від голосування у Раді Безпеки ООН, оскільки вона незаконно посідає місце постійного члена замість Радянського Союзу. Механізм не простий, двоетапний, але реальний. Простих рішень для України наразі немає.

«Врятувати експортні галузі можна лише військовим шляхом»

Олег Нив’євський, віцепрезидент з економічної освіти КШЕ, експерт з агроекономіки

АПК – це 40% усього нашого експорту в довоєнний час та близько 20% ВВП. Якщо не буде експорту, то галузь “упаде”. Вже зараз ціна на зерно в Україні менша, ніж була до війни. Це при тому, що експортні ціни злетіли вгору. Все це через логістику і тому, що неможливо зараз ввезти великі обсяги. Щодо інших експортних вантажів така сама ситуація. Тому порти та море – ключове для нашої економіки.

Які є шляхи вирішення? Лише військові. Перше – повна капітуляція Росії, друге – військові конвої. Тут мають бути гарантії з боку НАТО та створення безпечної зони. І це питання не лише РФ та України, а продовольчої безпеки у світі.

«Погодження з РФ та країнами Чорного моря або НАТО чи ООН»

Артем Волков, адвокат, керівник практики морського права юридичної фірми АНК

Вважаю, що такий безпечний коридор можливий або за погодженням з Росією та іншими країнами Чорного моря, або в рамках спеціальної місії НАТО в Чорному морі. Ще варіант – за рішенням Ради безпеки ООН, де РФ має право вето. Все інше – порожні балачки.

«Віроломство Росії не залишає перспектив»

Іван Ніякій, віцепрезидент Морської Палати України

Безумовно, безпечні коридори дуже допомогли би відновленню нашої міжнародної торгівлі і навіть урятували деякі країни від голоду.

Але я в цей замір не вірю і ось чому. Створення безпечного коридору передбачає взаємну домовленість між сторонами конфлікту. Тобто кожна сторона гарантує безумовне виконання та дотримання правил підтримки безпеки.

А тепер питання: Росія є країною, яка може і буде дотримуватися якихось домовленостей? Хіба за останні 10 років нею не були порушені всі базові норми міжнародного права? Хіба сьогодні кожні три із п’яти гуманітарних коридорів у зонах бойових дій не зазнають варварських обстрілів мирного населення? РФ – це країна-гопник, недоговороздатна країна – нон ґрата. Вона розуміє лише мову сили, аж ніяк не дипломатії.

«Крім безпеки проходу судів, є ще чимало питань»

Геннадій Іванов, директор BPG Shipping & Kronos Bulkers

У першу чергу порти мають бути розміновані. Друге – повинні працювати порти/термінали, лоцмани та буксири, а також капітанія портів, яка відповідає за безпеку мореплавання в гавані.

Третє – безпека суден та супровід військовими силами союзників, які виступатимуть гарантами. Підтримка буде можлива за умови розуміння того, що це питання продовольчої безпеки світу. ООН уже порушив цю тему. Можливо, є варіант тимчасового коридору, за прикладом наземного в Маріуполі, з метою вивезення зерна з портів, а також усіх решти суден не з зерновими вантажами. Для цього необхідно підключати фактичних судновласників і держави прапора тих суден, які вже перебувають у наших портах і є заблокованими, а також залучити посольства цих країн. Усе це потрібно робити системно, і тоді матимемо ефект.

Якщо говорити безпосередньо про судна, що застрягли зараз у портах, то по кожному з них потрібно оцінити, скільки вантажу було завантажено і який саме це вантаж. Якщо це була пшениця, то треба розуміти, що за цей час вона могла зіпсуватися, оскільки, швидше за все, не була фумігована. Також якщо на судні немає мінімально достатньої кількості вантажу, воно не зможе вийти з порту, оскільки не відповідатиме критеріям зернової стійкості.

Тобто, потрібно зробити такий due diligence усіх суден і оцінити по кожному: скільки вантажу на борту і яка його якість, який баланс довантаження, наявність палива – тобто чи може судно піти з порту технічно. Також важливо не залишати на останній момент можливі юридичні питання (приміром, чи не перебуває вантаж у заставі), щоб уникнути затримок виходу суден із порту.

Репосты:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *